Світ стільки вимог ставить для мене,
Він знає, як краще, він знає, як часто,
Він знає, як швидше, він знає, як легше
Забутись, пропасти, упасти й не встати.
Господь же всеславний не ставить вимог,
Не в змозі порушити свободи людської.
Він просить лиш просто любити,
Він вірний обіцянкам слова Свого.
Світ обвиває мене метушнею,
Він хитрий, багатий на славу й гординю.
Він з головою ковтає мене,
Він вміє сховати життєву мету.
Господь же прощає й піклується щиро,
Він дбає про кожен мій подих невпинно.
Господь щедрий податель життя,
З руїни готовий підняти мене.
Світе, пустий, дрібний та нещасний,
Чи зможеш прийняти ти скарб незвичайний?
Чи зможеш відкрити ти двері Йому?
Чи зможеш збагнути ціну подарунка?
У серці твоєму ще миготить іскра,
Не бійся, рушай і окови скидай.
Так, ти зумів розпізнати безцінність Його,
Ти навіть розгледів всі ласки безкраї.
Тепер не звертай у сторону пустки,
Тепер не піддайся ти кпинам безглуздим.
Тоді сміливіше тримай, не впусти,
Інакше залишишся сам до кінця.
І пустим, і дрібним, і нещасним, і гордим,
Не вартий ні слова, ні згадки простої.
Лиш Він один вартий такої ціни,
Лиш Він один може тебе врятувати.
Він дасть тобі сили рушати сміливо.
Він йтиме з тобою дорогою поруч.
